Міфи прадавньої України: як з'явилася велика богиня Мокоша

За народними переказами, що дійшли до наших днів, первісне ім'я Мокоша — мати Коша. Так залишився далекий відгомін культу жінки-матері часів матріархату, коли порядкувала серед роду, серед коша мудра, досвідчена жінка, яку всі називали Матір'ю.

Вона лікувала, приймала пологи, визначала обов'язки кожному, навчала рукоділлю, куховарінню тощо.

Мати Коша була шанованою богинею у сарматів. Ймовірно звідти і перейшла до слов’ян. Перевтілившись у богиню родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води – Мокошу.

Автор "Повісті врем’яних літ" під 980 р. поряд з іншими Володимировими богами, що стояли на Київській горі, згадує і Мокошу:

І став Володимир княжити у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі поза двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Мокош.

У "Слові святого Григорія"(XII ст.) богиня Мокоша згадується перед Дивою і Перуном, що свідчить про чільне місце, яке займала ця богиня в язичницькому пантеоні:

треби кладуть… Вилам і Мокоші, Диві, Перуну, Хорсу, Роду і рожаницям…

Мокоша — велика Богиня, мати милосердя, дружина бога багатства Велеса, брата Перуна. Сам життєтворящий Дажбог-сонце вельми вшановує велику матір землі за її родючість, за невтомну працелюбність і майстерність.

Богиня сонця живе в небі, як царівна—господиня поважно походжає двором свого пана господаря. Завжди в золотому уборі, а на поясі, на золотих ретязях в неї золоті ключі, якими відмикає дощі і тумани.

Макоша була у давніх українців заступницею вагітних і породілей.

Популярність Мокоші серед українського жіноцтва була такою великою, що її культ зберігався довгі століття після знищення язичництва, що зафіксовано в літописах.

...по украинамь молятся богу Перуну, и Хорсу, и Мокоши.

А кожна п'ятниця була присвячена цій богині. Цей день дуже поважав сам Дажбог-сонце і завжди дарував йому своє світло.

Богині Мокоші люди присвячували і цей день чудові Священні гаї, де жінки віддавалися різним веселощам та виконували ритуальні танці. До Мокоші на Старокиївську гору приходили поклонятися жриці, ворожки, знахарки.

Церква змушена була п'ятницю — день Мокоші—зробити днем Парасковії та Покрови.

Протягом середньовіччя Мокоша поступилася місцем християнській Параскеві-П’ятниці. Їй присвячували 12 празників у році, їх називали дванадесятницями, із яких головними були дві сусідні п’ятниці, у проміжку між 25 жовтня і 7 листопада. Свята народження і смерті Пречистої Богородиці у християн відповідають язичницьким святам на честь Мокоші.

Нагадаємо, як Сварог з'явився в слов'янській культурі.

Як повідомляв портал "Знай.uа", ці міфічні створіння існували насправді.

Також "Знай.uа" писав, як Баба-Яга з'явилася в слов'янській міфології.