Шанували і поклонялися подібно божествам: історія кішки в стародавньому Єгипті

Ніде кішку не шанували так, як в Стародавньому Єгипті. Це був золотий вік в історії кішки - людина її обожнювала і їй поклонялася. Культ кішки з'явився в найдавніший період єгипетської історії (друга династія) і тривав до 1 ст до н.е.

Котів прикрашали різними нарядами, віддавали їм дари, поважали і шанували їх подібно божествам. До кішок, які жили в палацах фараонів, ставилися з найбільшою пошаною, а в день, коли вони вмирали, оголошувався сімдесятиденний траур і сам фараон, відповідно до загальноприйнятої традиції, в данину поваги обрізав собі брови.

Більш того, археологи, проводячи розкопки древніх пірамід, разом з різними скарбами, що оточували труну царя, знаходили і муміфікованих кішок, які вважалися добрими провідниками великих правителів в царство мертвих.

Складний метафоричний сенс, яким світова міфологія наділила образ цієї красивої розумної тварини, єгиптяни звели до позитивних, приємних для людської свідомості понять - таким, як добро, домашнє вогнище, веселощі, любов, материнство, родючість, захисні сили.

Існував досить значний культ богині - кішки Бастет (Баст), що вважалася також уособленням сонячного і місячного світла. Богиню зображували як жінку з котячою головою або у вигляді левиці. Бастет вважалася дочкою Осіріса і Ісіди. Їй присвячувалися молитви.

Безліч археологічних знахідок - фігурки кішок, зображення на посуді, прикраси, - уособлюють саме Баст. Найбільше поховання котячих мумій знайдено в Бубастісі.

Відомі зображення, де єгипетського бога сонця Ра зображали у вигляді рудого кота, який щодня поглинає змія Аполо, який вважався уособленням зла, мороку і хаосу.

Кішки в історії Єгипту часто ототожнювалися з Ра. Ймовірно, такої честі вусаті жителі найдавнішої держави були удостоєні завдяки будові очей. Згідно з книгою мертвих, бог Ра змінював очі в залежності від часу доби (око Ра - сонце або місяць).

Кішки теж проробляють цей "фокус" - при яскравому світлі зіниці звужуються, перетворюючись в майже невидимі щілинки. Вважалося, що днем ​​кішка вбирає сонячне світло очима, а вночі, даруючи прихильність Ра людям, віддає сонячне світло - очевидно, мова йде про нічне мерехтіння котячих очей.

У храмах кішки жили, харчуючись найкращою їжею, для них спеціально розводили в резервуарах рибу, яка не має луски. Їм служили свої жерці, поклонялися численні шанувальники. Догляд за ними вважався особливо почесною справою, перехідним від батька до сина.

За кішками уважно доглядали жерці, які чекали, коли богиня щось повідомить їм, щоб потім витлумачити це повідомлення. Віруючий, який добивається допомоги богині або бажаючий дати обітницю, голив частину голови своєї дитини і відносив настриг в храм. Волосся клали на чашу ваг і врівноважували сріблом.

Потім віруючий дарував це срібло доглядачеві священних кішок, який відрізав від риб, які були їм кормом, відповідну порцію і віддавав кішкам.

Чому їх вважали настільки священними, що в честь них будували храми, організовували культи і навіть зображували їх на гробах фараонів?

Єгиптяни захоплювалися граціозністю, м'якістю і безтурботністю цих тварин, але перш за все цінували їх за охорону комор від дрібних гризунів, де зберігалася пшениця.

Ще більше поваги серед місцевого населення кішки домоглися завдяки полюванню на щурів, які були переносниками смертельної чуми, а вбиваючи змій, кішки робили прилеглі території більш безпечними для проживання людей.

Жителі настільки полюбили кішок, що, за розповідями грецького історика Діодора Сицилійського, коли римський повозчік, випадково переїхав настільки шановану в народі тварина, то був відразу ж убитий єгипетським солдатом.

Вбивство кішок в Єгипті вважалося страшним злочином і каралося стратою.

Існували випадки, коли єгиптяни кидалися в палаючі будинки, щоб переконатися, що всередині немає жодної кішки. Подібні героїчні вчинки ще раз доводять, з якою любов'ю і глибоким шануванням єгиптяни ставилися до цих тварин.

Серйозного релігійного становлення культ кішок досяг на зорі становлення Нового Єгипетського царства - в 1550-1069 роках до нашої ери.

Фараон лівійського походження Шешонк I звів місто Бубастис, який став головним місцем поклоніння богині Бастет.

Однак в 390 році нашої ери культ Баст і культ кішок були офіційно заборонені імператорським указом. Таким чином, інтерес до кішок в Єгипті став поступово згасати, але любов до цих тварин в якості домашніх вихованців залишалася серед місцевого населення Єгипту і поширилася по всьому світу.

Нагадаємо, вчені в Єгипті виявили древні реліквії.

Як повідомляв портал "Знай.uа", ці міфічні створення існували насправді.

Також "Знай.uа" писав, 10 прадавніх істот, які все ще існують.