Чорна юшка і склянка крові: грубий раціон суворих спартанців, від якого мурашки по шкірі

Спарта відрізнялася від решти Греції і була по суті воєнізованою державою. Спартанці жили в суворих умовах. У побуті був відсутній комфорт, а в їжі смак. Те, що доводилося їсти спартанцям, не з'їв би навіть найголодніший грецький жебрак.

Щоб спартанці не звикали до смачної їжі, вони зобов'язані були обідати тільки за спільним столом, у так званих "обідніх клубах". Спартанці здавали необхідні продукти в загальний котел.

Цікаво, що таку систему харчування придумав і ввів на практиці цар Лікург. Зробив він це для підтримання рівності серед громадян, і можливості контролю над способом життя спартанців.

Харчування за загальним столом, не давало їм відчути смак до розкоші. Спартанці за загальним столом уважно стежили за тим, щоб ніхто не з'їв щось зайве, стежили й за тим, хто як їсть, і піднімали на сміх тих, кому була не до смаку їх груба і огидна їжа.

Так найпоширенішою і повсякденною їжею в Спарті була чорна юшка. Готувалася вона з дикого кабана з сочевицею, часником, оцтом і сіллю. В юшку також входив особливий інгредієнт – кров кабана. Не виливати ж цінний продукт на смітник.

Будь-який спартанець міг запросто випити стаканчик інший такого напою. Незважаючи на те, що юшка була дуже поживна, смак мала просто огидний.

І з'їсти її міг дійсно загартований воїн. І в будні, і в святкові дні раціон був завжди незмінним: груба їжа, без всяких надмірностей.

Також спартанський обід включав: горох, боби, жито.

Харчування юних спартанців, які тільки починали свій шлях воїна був ще бідніший, їм не діставалося навіть юшки. Воно було мізерним для того, щоб юнаки звикли до постійного голоду і могли його переносити.

Як виховання, маленькі воїни повинні були красти собі на прожиток.

Це входило в програму для розвитку спритності і скритності, необхідної для дій в тилу ворога.

Схоплених на крадіжці карали, але не за крадіжку, а за те, що попалися - не виконали вправу.

Власникам полів дозволялося карати схоплених так, як вони вважали за потрібне. Деякі джерела вказують, іноді покарання було смертельним.

Так, життю спартанських воїнів не позаздриш. Але йти в бій для них було справжнє свято.

Воїни одягали свої найкращі вбрання і з піснями йшли вбивати ворога. Загартовані спартанці ніколи не відступали і не здавалися.

Нагадаємо, як стародавні греки лікували жінок.

Як повідомляв портал "Знай.uа" легенда про троянського коня сьогодні відома кожному, але чи був кінь насправді?

Також "Знай.uа" писав, як у Спарті виховували кращих воїнів світу.