Історія японського напою саке почалася більше 2000 років тому і збігається з початком вирощування рису. За цей час міцний напій наповнився дивовижними легендами, цікавими фактами, які для нас не звичні, але для японців все гранично ясно.
Так саке робили на основі ферментованого сусла з пропареного рису і рисового солоду. Самі японці називають свій національний напій "нихонсю", а "саке" перекладається як "алкогольний напій".
Прадавній японський напій має унікальний смак з витонченими нотками хересу, винограду, і навіть бананів і яблук. Саке преміум класу може похвалитися більш складними смаковими відтінками: соєвого соусу, свіжих грибів, дозрілого сиру, карамелі.
Існує дві дивовижні старовинні легенди про походження саке.
Гороскоп на п'ятницю 22 листопада для всіх знаків Зодіаку: день для змін та простих радостей
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Пропрацював 40 років, а пенсія мізерна: у ПФУ звернулися до українців, сподобається не всім
Перша, близька до реальності, свідчить: цей напій вперше зварили ченці як жертвопринесення богам обмін на хороший урожай.
А друга, поетична, в стилі японців, розповідає: в далекі часи над очеретом пролітав журавель, який кинув рисове зернятко в щілину тростинного стебла — через час там утворилася брага, а потім і саке.
Дуже цікавим і місцями огидним був процес виробництва першого саке під назвою "кутикамі но саке": так рис жували в роті, а потім спльовували в загальний чан для бродіння. Густий напій більше нагадував кашу по консистенції, тому вживали його за допомогою паличок. Не кожна сучасна людина ризикне таке спробувати.
Відзначимо, до самого середньовіччя саке виробляли тільки для членів імператорської родини.
Крім придворних виробників, створенням саке займалися і синтоїстські ченці. Лише у VIII столітті з'явилися цвілеві гриби кодзі, які замінили ензими слини в ферментації браги для саке.
В народ секрет технології прийшов у XII — XIV століттях, майстрів варіння саке стали називати сакадзукури. Вільний продаж напою в містах здійснювалась спеціалізованими лавками — малими сакая з XV — XVII століття.
Ідеальний час для приготування саке вважалися січень і лютий. Донині японські сакеварні називалися Сакая, так само називають і виробників.
А з XVI століття затверджено технологічні особливості близькі до сучасних.
Сакевары навчилися робити кілька видів саке: густе, рідке і чисте. Змінилася і тара для продажу саке: раніше були керамічні пляшки, а стали невеликі відра з деревини, в даний час використовуються пляшки зі скла.
Нагадаємо, пиво — один з найдавніших напоїв з багатющою історією, яка вас точно здивує.
Як повідомляв портал "Знай.uа", про каву ходить безліч легенд, а історія її розвитку продовжується донині.
Також "Знай.uа" писав, про старі секрети спецслужб, як пити і не п'яніти.