Скатертина замість серветок і роздуті животи: столовий етикет Середньовіччя, який вражає до глибини душі

Столовий етикет для сучасної освіченої людини це звична справа. Але в Середньовіччі правила тільки вводилися.

В епоху Короля-сонце етикет, в тому числі і застільний, став основою придворного життя. Правила поведінки стали більш важкими, вже випускали численні посібники, про те що можна і що не можна.

При дворі з'явилася посада - церемоніймейстер. Він стежив за виконанням всіх вимог. Але до цього моменту поведінка за столом не дуже турбувала сучасників.

Повсякденне меню панів з Середнього століття не дуже відрізнялося від меню селянина. Зазвичай їли каші, боби, овочі і багато хліба. Недолік поживності намагалися компенсувати кількістю з'їденого. Було прийнято наїдатися досхочу.

Якщо розглядати середньовічні картини, створюється враження, що у багатьох чоловіків була зайва вага. Можна припустити, що роздутий живіт - ознака достатку, але, насправді, це ознака нетравлення шлунка.

У селян м'ясо та м'ясні страви готували тільки у свята, а у феодалів - на бенкетах, практично завжди. Аристократи харчувалися свининою, заячиною, рибою, гусьми.

Як правило, столи розставляли буквою "Т" або "П". Місця займали відповідно до статусу. Чим вище положення гостя, тим ближче він сидить до господаря.

У ранньому Середньовіччі поняття скатертини відсутнє геть. У XII столітті на столи стали стелити скатертину. Але не для краси, її краями активно витирали руки і роти господарі будинку та гості.

У ранньому Середньовіччі також на дубових поверхнях столів були зроблені поглиблення, куди розкладалася їжа.

Сидіти за столом могли тільки чоловіки, жінки сідали їсти окремо і в іншому приміщенні.

У міру розвитку культу Прекрасної дами (XI століття) чоловіки стали трапезувати разом з жінками. З'явилися перші ознаки застільного етикету. Стало обов'язковим мити руки перед їжею і після закінчення застілля.

Рідку їжу наливали в миски. Супи не їли, а випивали. Цікаво, що одна порція призначалася для двох, а м'ясо кожен складав собі на кусень хліба.

Також в ті часи було прийнято їсти вранці і ввечері. Середньовічна приказка свідчила: "Ангели мають потребу в їжі раз на день, люди - двічі, тварини - тричі".

Серед столових приборів в Середньовіччі використовували ножі, що нагадують тесаки, ложки з дорогих металів, прикрашені дорогоцінними каменями. Ложками брали цукерки та інші солодощі.

Виделка з'явилася в XV столітті в італійців. Саме там почала свій розвиток епоха Відродження, яка прийшла на зміну Середнім століттям. Інші європейські країни, користуватися виделкою не поспішали, навіть монархи.

Відомо, що королева Анна Австрійська їла м'ясне рагу руками, а її син Людовик ХIV і зовсім забороняв використання виделки при дворі.

Нагадаємо, грубий раціон сурових спартанців, від якого мурашки по шкірі.

Як повідомляв портал "Знай.uа", це звичайний обід вікінгів, якому заздрила вся Європа.

Також "Знай.uа" писав, як пристрасть до їжі згубила Генріха VIII.