Моря і океани Юрського періоду навряд чи сподобалися сучасній людині. Та й у порівнянні з давніми мешканцями морських глибин людина б виглядав, як маленька піщинка.
В ті далекі часи неспокійні води борознив гігантський лідсіхтіс (рід вимерлих гігантських кісткових риб юрського періоду), поруч з яким навіть мегалодон здався б мальком.
У 1986 році було оголошено про знахідку зуба морського крокодила Metriorhynchus в кістки лідсіхтіса.
Оплата комунальних послуг: що обов'язково потрібно перевіряти, щоб не втратити гроші
Терміново біжіть до супермаркету, поки не почалися тривалі відключення світла: що потрібно купити кожному українцеві
Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція
Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
Відкриття лидсихтиса практично поставило палеонтологів в глухий кут. Адже вважалося, що риб таких розмірів бути в природі не може: дорослі екземпляри досягали 30 метрів завдовжки. Ті ж мегалодоны, для порівняння, могли похвалитися всього 17-18 метрами. Приміром розмір цієї рыбехи можна порівняти з десятиповерховим будинком.
І при таких значних розмірах лідсіхтіс вмів ще й розвивати значну швидкість. Маса до 45 тонн не заважала цим рибам гнатися за здобиччю зі швидкістю 25-35 км/год, хоч ці ривки і були короткими.
Вчені поки не можуть розкрити всіх загадок лідсіхтіса. Зокрема, абсолютно незрозуміло, яким чином цей гігант підтримував достатній рівень метаболізму. Незрозуміло також, чому сучасні риби до таких розмірів не виростають - теоретично, обмежень природа ніяких не ставила.
Як і найбільші сучасні риби, китова і гігантська акула, лідсіхтіс харчувався планктоном, використовуючи масив спеціалізованих зябрових тичинок, щоб фільтрувати його. В першу чергу це був кріль, особливо поширеному в пізньоюрських морях, однак не гидувала тварина і іншим зоопланктоном.
Не зовсім ясно становили водорості і фітопланктон якусь частину його дієти. У 2010 році, було висунуто припущення, що скам'янілі борозни виявлені у відкладах давніх морських Швейцарії і раніше відносяться до діяльності плезиозавров, насправді були зроблені лідсіхтісом, що випускає воду через рот, щоб вимити і з'їсти бентос (тварин, які живуть у багнюці на морському дні).
Як повідомляв портал "Знай.uа", Маріанська западинанайглибше місце на нашій планеті і мабуть найзагадковіше. Головну "скриньку таємниць" Світового океану відкрили приблизно в кінці XIX століття.
Також "Знай.uа" писав, гігантопітек — це вимерлий рід мавп які існували з дев'яти мільйонів років до ста тисяч років тому на території сучасних Китаю, Індії і В'єтнаму.