100-річчя державотворення: історія Директорії УНР

100 років тому постала Директорія УНР – найвищий орган державної влади Української Народної Республіки.

13 листопада 1918 року на таємному засіданні політичних партій було створено орган для проведення антигетьманського повстання і відновлення Української Народної Республіки - Директорія. Ідею Директорії як колегіального органу управління українські політики запозичили з історії Великої Французької революції кінця XVIII ст.

Директорію було створено того ж дня, коли гетьман Павло Скоропадський під тиском Англії, Франції, США та Італії оголосив про формування нового проросійського уряду і проголосив "акт федерації", за яким зобов’язувався об’єднати Україну з майбутньою небільшовицькою Росією.

До Директорії увійшли п'ять представників від трьох політичних партій - Української соціал-демократичної робітничої партії (Володимир Винниченко - голова Директорії, Симон Петлюра, Андрій Макаренко), Української партії соціалістів-революціонерів (Федір Швець) і Української партії соціалістів-самостійників (Опанас Андрієвський).

У листопаді-грудні 1918 року відбулось антигетьманське збройне повстання, в результаті якого 14 грудня Скоропадський був змушений зректися влади.

19 грудня Директорія на чолі з Володимиром Винниченком урочисто в'їхала до Києва, де 26 грудня проголосила відновлення Української Народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським.

Політика Директорії УНР була спрямована на консолідацію українського суспільства. Її лідери намагалися врахувати вимоги політичних партій і суспільні очікування. За коаліційним принципом сформували уряд – Раду Народних Міністрів.

Своєрідним компромісом стала політична система УНР, базована на принципі трудових рад, коли своїх представників у владу могли делегувати тільки "працюючі класи".

Натомість у національному питанні взяли курс на розбудову незалежної держави. 1 січня 1919 р. Директорія затвердила закон про державну мову в УНР та закон про вищий уряд Української автокефальної православної церкви, за яким православна церква в Україні мала стати автокефальною.

Також ухвалили закон про запровадження державної української грошової одиниці – гривні, відповідно до якого з ужитку виводились російські грошові знаки, як царські, так і "керенки". Скасовували приватну власність на землю, яку оголосили "народним добром".

За Директорії відбувається розширення дипломатичних відносин УНР, розвивається наука та культура. Одне з найвизначніших досягнень - проголошення Акту Злуки про об’єднання УНР і ЗУНР в єдиній соборній державі.

Однак у грудні 1918 р. без оголошення війни радянська Росія розпочала агресію проти УНР. Її війська швидко просувалися вглиб української території. 2 лютого 1919-го Директорія та весь державний апарат УНР змушені були спішно евакуюватися з Києва до Вінниці.

Не витримавши тиску та ваги відповідальності, 10 лютого 1919 року Володимир Винниченко подав у відставку. Головою Директорії став Симон Петлюра. Саме йому довелося очолювати українську державу в найдраматичніший період її існування.

УНР в надтяжких умовах без зовнішньої підтримки продовжувала збройну боротьбу проти "червоної" та "білої" Росії. В листопаді 1920 р. залишки українських військ і державного апарату УНР під натиском переважаючої більшовицької армії змушені були відійти на територію Польщі.

"Чи ми своєю боротьбою здобули для України що-небудь? Так, наша боротьба в історії українського народу буде записана золотими буквами. Ми виступили на арену історії тоді, коли весь світ не знав, що таке Україна. Ніхто не хотів її визнати як самостійну державу, ніхто не вважав нашого народу за окрему націю. Єдино боротьбою, упертою та безкомпромісною, ми показали світу, що Україна є, що її народ живе й бореться за своє право, за свою свободу й державну незалежність", - сказав Симон Петлюра під час промови на нараді Директорії у Старокостянтинові, 26 листопада 1919 року.

Нагадаємо, в Україні вперше відкрили пам'ятник українському державному і військовому діячу Симону Петлюрі.

Як повідомляв портал "Знай.ua", під Крутами група українських добровольців, як 300 спартанців, вийшла проти переважаючих сил більшовиків, і всі до одного полягли, затримавши "червоних" на кілька днів.

Також "Знай.ua" писав про успіхи та невдачі головного отамана військ УНР Симона Петлюри.