Україна – казкова країна, яка наповнена таємницями, легендами і дивовижною історією. Багато міст можуть похвалитися мальовничими краєвидами і загадковими замками, або їх руїнами, які дійсно вражають.
Ми розповімо історію старовинних замків України, про які мало хто знає.
Добромильський замок
Штрафи від ТЦК зростуть вдвічі: ухилянтів добряче потрусять
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
Це найвищий (560 м над рівнем моря) замок Львівщини. При хорошій видимості з мурів замку можна побачити міста Перемишль і Самбір.
Близько 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев’яний замок. Проте замок згорів під час нападу татар у 1497 р.
Будівництво мурованого замку почав Станіслав Гербурт 1566 р. відразу після того, як польський король Сигізмунд II Август надав місту Добромилю магдебурзьке право. У 1614 Ян Щасний Гербурт завершив і дещо перебудував цю твердиню, надавши їй ренесансного вигляду. Вона мала винятково оборонні функції, житлові корпуси використовувались тільки для тимчасового перебування.
До нашого часу збереглися: чотириярусна брамна бастея з рештками житлових приміщень, два фрагменти мурів, залишки однієї башти, залишки криниці на подвір’ї замку.
Червоноградський замок
Червоногородський замок вважається одним з найзагадковіших і найромантичніших замків Тернопільщини. Туристи часто асоціюють його із казковими "Двома вежами" з саги Толкієна "Володар персня".
Друга його назва - Джуринський замок, розташований в урочищі "Червоне", поблизу села Ниркова Заліщицького району Тернопільської області, на стрімкому пагорбі посеред глибокої котловини річки Джурин, яка в цьому місці утворила майже замкнуту петлю.
До XVII ст. тут стояв деревяний замок, який не раз знищувався татарами. А за сприяння старости Червоногорода, львівського каштеляна Миколи Даниловича, звели мурований чотирикутний замок з вежами на кутах, який був оточений оборонним муром із в’їзною брамою.
Замок описаний як збудований за старосвітською архітектурою і обнесений мурами, в деяких місцях поруйнованих. Згаданий також старожитний монастирський костел поблизу замку.
Нині збереглися лише дві, значно пошкоджені вежі. У квітні 2013 pоку половина однієї з веж обвалилася.
До речі, неподалік знаходиться мальовничий Джуринський водоспад.
Кременецький замок
Фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременець Тернопільської області.
Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку. Гора обнесена високим кам’яним муром. Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути угорський король Андрій ІІ (1226), хан Батий (1240—1241), Куремса (1255).
Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
1569 року Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
Зараз збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2-3 м, висотою 8-12 м, вежа над новим домом.
Невицький замок
Не́вицький замок — напівзруйнований замок біля села Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області.
Замок уперше згадується на початку XIV ст. як опорна база місцевого феодального бунту проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев’яного замку кам’яний. У 1644 році під час релігійних воєн трансільванський князь Юрій І Ракоці зруйнував замок.
Сидорівський замок
Оборонна споруда середини XVII ст., пам’ятка архітектури місцевого значення. Розташований в селі Сидорів Тернопільської області.
Зведений на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою, з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття шляхтичем Марціном Калиновським. Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму.
Найкраще збереглась північна частина замку, де домінує двоярусна трикутна в плані та дещо закруглена ззовні дозорна башта. В стіни, що йдуть з обох боків від дозорної башти, вбудовані 2 напівкруглі двоярусні бастеї. Також збереглася в напівзруйнованому стані південна напівкругла 2-ярусна бастея з в’їздною аркою та контрфорсами.
Нагадаємо, в мережу злили казкові 100-літні знімки вулиць Києва.
Як повідомляв портал "Знай.uа", 9 липня 1811 спалахнув Поділ - нижня і тоді головна частина Києва.
Також "Знай.uа" писав, про похмурі замки Середньовіччя, що зберігають моторошні таємниці.