Багато палеонтологів вважають, що одні із найбільших нелітаючих вимерлих птахів мали поганий зір і при цьому добре орієнтувалися за допомогою нюхових рецепторів.
Так, нещодавно експерти вивчили останки черепа епіорнісових, які мешкали на Мадагаскарі до середини XVII століття. За розмірами вони порівнянні зі слонами і страусами.
Крім того, за допомогою комп'ютерної томографії вчені змоделювали будову черепа і будову мозку, порівнявши дані з представниками з фауни – птахом ківі, якого фахівці називають родичем епіорнісових.
За результатами дослідження стало ясно, що у прадавніх гігантів була слабо розвинена частка мозку, що відповідає за візуальну інформацію – зір. До того ж, птиці вели переважно нічний спосіб життя. У той же час у цих гігантів досить добре були розвинені нюхові рецептори – це допомагало їм орієнтуватися в навколишньому середовищі і успішно полювати.
Навіть терти не доведеться: як почистити килим копійчаними засобами
Якщо дорожите субсидією – не ігноруйте: що треба робити, щоб залишитися з допомогою
Один день – 1 гривня: "Київстар" підказав як користуватися послугами майже задарма
Українців поставили у жорсткі рамки: почнуть обмежувати
Як стверджують палеонтологи, спосіб життя вимерлих птахів був набагато складнішим, ніж вважалося раніше. З'ясувалося, що епіорнісові були одними з найбільших птахів на нашій планеті.
У висоту ці прадавні птахи могли досягати п'яти метрів, а їх маса становила близько 400 кілограм. Відмінною рисою було те, що вони не вміли літати. Існує версія, що птахи вимерли через людей.
Як повідомляв портал Знай.uа, вченим вдалося з'ясувати, яке призначення мали кам'яні статуї, що розташовані на острові Пасхи. Виявилося, що скульптури вказували місцевим аборигенам на джерела питної води.
Також портал Знай.uа писав, що молекулярні біологи з Великобританії створили нову методику аналізу геному, яка дозволяє дуже точно оцінювати ДНК, успадковане від різних прадавніх популяцій людей.