Україна відзначає 100-й ювілей підписання Акту Злуки: історія, традиції святкування

22 січня Україна святкує День Соборності – сто років тому, у 1919 році, було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Наприкінці 1918 року після завершення Першої світової війни у запалі революційних змін на Наддніпрянщині повалили Гетьманат Павла Скоропадського та відновили Українську Народну Республіку, відому як УНР.

Водночас на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, постала ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка.

Вже до кінця року, у грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію про єдність, свобода і незалежність, лідери цих двох держав підписали своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як "Акт злуки".

Документ про об'єднання УНР і ЗУНР був офіційно проголошений на масовому віче, яке проходило на Софійській площі у Києві 22 січня 1919 року за участю представників республік - Лонгіна Цегельського (державний секретар внутрішніх справ уряду ЗУНР) та Володимира Винниченка (глава Директорії УНР).

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка".

Фактично, саме цей день є Днем Незалежності України, а не 24 серпня 1991 року. Другу дату можна вважати днем Відновлення Незалежності після тривалої окупації.

Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка, в обличчі її лідерів. Та ця ініціатива не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

Однак, набираючи обертів машина кривавої російської диктатури, яка прийшла на зміну колишніх "консерваторів" поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки.

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але українці ніколи не втрачали надію, адже народ, який втратив надію просто зникає.

У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і вважався "контрреволюційним святом", а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначили цей день у 1999 році після відповідного указу президента країни Леоніда Кучми.

Але відзначати День Соборності почали набагато раніше.

Ще в 1990 році була проведена масштабна акція, яка стала найяскравішою традицією свята. Саме тоді мільйони українців вишикувалися в справжній живий ланцюг, що розтягнувся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

З тих пір подібні патріотичні заходи проходять на День Соборності в багатьох містах України.

Ще один цікавий факт: у 2011 році, указом президента-утікача, Віктора Януковича, День соборності 22 січня був скасований на офіційному рівні. А відновлено вже у 2014 році, після його втечі.

Цього року в Україні відзначають 100-річчя Акту злуки.

На честь свята в Києві на мосту Патона розгорнули 30-метровий прапор України. Учасники акції утворили живий ланцюг. У рамках акції дві колони прямують з обох боків Дніпра та об'єднуються.

Колона, що прямує з лівого берега Дніпра, символізує Українську Народну Республіку, а з правого берега - Західно-Українську Народну Республіку.