Сьогодні мостом Патона у Києві щоденно проїжджає близько 100 тисяч автомобілів. І важко навіть уявити, чи впорався б Київ з його величезними транспортними потоками без цієї переправи. Але міст Патона справжній трудівник і цю рису він перейняв у свого розробника.

4 березня виповнилося 149 років від дня народження професора, який став автором і керівником проектів більше 100 зварних мостів.

Євген Патон народився 4 березня в 1870 році в Ніцці (Франція) в сім'ї російського консула. Мама майбутнього професора, повністю присвятила себе дітям, яких, до речі, було семеро: п'ять синів і дві дочки. Батько Євгена був суворою людиною, виховував дітей в суворій дисципліні. Найбільше йому не подобалася лінь. Як згадував пізніше Євген Патон, дівчаткам ще давалися поблажки, але до хлопчиків батько ставився зі всією строгістю.

Закінчивши гімназію, Євген Патон спочатку навчався в Дрездені на інженерному відділенні політехнічного інституту, відомого своєю містобудівельної науковою школою. Пізніше навчався в Санк-Перербурзі в інституту шляхів сполучення, куди поступив відпазу на 5-ий курс.

Маючи два дипломи, Патон взявся проектувати мости і металеві перекриття в технічному відділі служби шляхів Миколаївської залізниці, поєднуючи роботу з викладацькою діяльністю.

До Києва Євген Патон вперше потрапив, коли проходив військову службу. А на початку ХХ-го століття його запросили викладати мостобудування у Київському політехнічному інституті. У 1904 році Євген Патон з Москви переїзджає до Києва, який став для нього рідним на все життя.

В українській столиці застали Патона революція і громадянська війна. В ті буремні часи влада в Києві постійно змінювалась, дворян розстрілювали, люди тікали з міста. Патону також радили втікати, адже він недавно одружився, мав двох маленьких дітей. Однак Євген Патон вирішив залишитись у Києві.

Справжній фанатик мостобудування, він завжди так глибоко занурювався у справу, що здавалося, взагалі не помічав, що відбувається довкола.

Під керівництвом Євгена Патона лише в Києві побудовано близько 30 мостів. Одного разу він загорівся ідеєю – звести через Дніпро суцільнозварний міст, у якого усі шви були б зроблені за допомогою автоматичного зварювання. Це була революційна ідея. Такого раніше не робили ніде у світі.

У 30-ті роки при Академії наук за ініціативи Патона з'явилася лабораторія зварювання. У 1939 році Патон першим у світі автоматизував зварювання під флюсом. Коли про це дізналось радянське керівництво, видало наказ негайно впровадити цей метод зварки на 20-ти найбільших заводах.

Популярні новини зараз

Пенсіонерам приготували нові перевірки: як зміняться виплати з червня

Готуйтесь до перебоїв з електроенергією: чому можуть повернутися графіки

Українців попередили про тривалі відключення світла

Пенсіонерів можуть розвернути на кордоні: кому не дозволять залишити країну

Показати ще

Йшов 1941 рік. Перш, ніж Київ окупували гітлерівські війська, інститут Патона евакували до Нижнього Тагілу. Мрію про зведення мосту абсолютно нової конструкції довелося відкласти. В роки війни Євген Патон долучився до розробки танка Т-34. Нову бойову машину створили в короткий термін. Протягом 2-х років війни на різних заводах було виготовлено понад 100 тисяч Т-34.

Саме інститут Патона розробив автоматичну зварку броньових сталей. Швидкість такого зварювання була вищою, ніж у ручного в 11 разів. Цей метод почали використовувати 52 заводи, які випускали танки.

Після закінчення війни Євген Патон повернувся до Києва і продовжив втілювати в життя ідею зведення мосту абсолютно нової конструкції. Цей міст був розрахований на 10 тисяч автомобілів на день, що для того часу було просто неймовірним. Сьогодні ж мостом проїжджає рівно в 10 разів більше машин.

До його відкриття Патон не дожив три місяці. А міст успішно працює донині.

Уже після смерті міст, названий в честь Євгена Патона, вчені світового рівня визнали видатною інженерною спорудою ХХ століття.

Особисте життя

За даними деяких дослідників, Євген Патон був одружений двічі. Так, повідомляється, що під час служби в армії він таємно обвінчався в місті Ніжині (Чернігівська область) з 41-річною вдовою офіцера Євгенією Киселевською. Патону тоді було 23 роки.

Про те, що зблизило пару, і яким було їхнє сімейне життя, даних немає. Однак відомо, що розлучилися вони напередодні Першої світової війни, коли Патону виповнилося 43 роки. Після розлучення він подав у відставку, поїхав в Крим, а потім - в Ніццу.

У Києві Патон зустрів випускницю Фундуклеївського училища Наталю Будді. Їй тоді було ледь за тридцять. Незабаром одружилися і прожили разом 37 щасливих років. У 1917 році у них народився син Володимир, а на наступний рік - Борис, який зараз є президентом Національної академії наук України.

Помер Євген Оскарович Патон в 1953 році. Поховали його на Байковому кладовищі.