Історія ліричного шедевра Володимира Маяковського: окрім кохання твого, мені немає сонця...

Найпристрашніший вірша Володимира Маяковського " Лиличка! Вместо письма" надихнув не одне покоління романтиків, музикантів і композиторів. Серед їх числа Володимир Мулявін і Олександр Васильєв.

Цей шедевр об'єднав у собі безмежну тугу і неймовірний відчай, зворушливу ніжність і сентиментальність. Такі відверті зізнання Маяковського дозволяють і сьогодні практично тактильно, на фізичному рівні, відчути, наскільки сильною і трагічною була його любов.

Більшість критиків заявляють, що за своїм емоційним напруженням "Лілічка!" не знає собі рівних. Більше того Маяковському вдалося виразити граничну пристрасть, використовуючи знак оклику лише одного разу – у назві.

Але історія твору досить трагічна. Відомо, що нещасний Маяковський страждав через любовний трикутник і нероздільного кохання до його музи Лілі Брік.

У 1918 році поет не витримав напруження почуттів і звернувся до Лілі і Осипа з проханням прийняти його у свою сім'ю. Подружжя Бриків, знехтувавши всі норми моралі, дали згоду. Довгий час усі троє жили в одній квартирі.

Згодом Ліля переконувала оточуючих, що живе з законним чоловіком під одним дахом тільки з жалю до нього, а душею і тілом віддана Маяковському. Але насправді все було інакше.

З мемуарів Лілі свідомо, що вона займалася коханням зі своїм законним чоловіком, а Володю на цей час замикали у кухні.

"Я займалася коханням з Осею, а Володя плакав на кухні. Я любила займатися любов'ю з Осею. Володя рвався, хотів до нас, дряпався у двері і плакав".

Ліля не бачила нічого поганого в любовному стражданні Маяковського і вважала, що саме після таких струсів народжуються геніальні твори.

Певно, щось подібне відбувалося і в травні 1916 року, коли у вірші "Лілічка!" Маяковський виплеснув всю бурю своїх емоцій.

Причому в момент створення шедевра коханці знаходилися в одній кімнаті.

Стосунки поета і його музи, що тривали 15 років, рік від року ставали все складніше і заплутаніше.

Якщо у прихильників романтизму навіть нещасне кохання зображується за допомогою світлих образів, то авангардист Маяковський використовує зовсім інші прийоми. Незважаючи на ніжну назву, в самому вірші поет висловлює свої почуття грубими, контрастними епітетами.

Його слова гуркочуть як каменепад і брязкають як залізо. Він порівнює свої почуття з тягарем, відчуває, що серце його закуте в залізо. Любов для нього – це гіркота, яку можна тільки "виплакати". Окремі витончені епітети, говорять про квітучу душу і ніжність, які лише підкреслюють грубість інших фраз.

Перша публікація вірша " Лиличка! Вместо письма" відбулася у 1934 році, лише через 4 роки після загибелі автора. Як ніякий інший твір Маяковського, воно оголює його справжню, вразливу, люблячу душу.

Нагадаємо, дивовижну історію романтичного вчинку Маяковського і нерозділене кохання.

Як повідомляв портал "Знай.uа", цих великих поетів спіткала гірка доля опинитися у любовному трикутнику.

Також "Знай.uа" писав, довгий список тих, хто відмовився виходити заміж за Маяковського.