Дияволиця Ліліт та інша "нечиста": як з'явилися вірування у потойбічні сили

З доісторичних часів людини переслідував страх перед демонами і ожилими мерцями. Найбільш древнім свідченням того, що люди боялися воскресіння мерців є загадкові поховання в районі Йордану, яким уже близько 9 тисяч років.

Поховання унікальні тим, що тіла, які у них були виявлені перед похованням розчленовували. Археологи висували думку про те, що даний ритуал робили для того, щоб не дати мерцям піднятися з могили.

Стародавні люди вірили, що вночі по пустелі бродять демони Ліліт і Димме. Вони шукають жертв, щоб напитися крові і отримати життєву силу.

Викладач біблійної та стародавньої історії Близького Сходу в університеті Аріеля і доктор Шай Гордін розповів, звідки поширюються вірування про боротьбу з нечистю.

"Зображення Димму добре відомі за амулетам, на багатьох з яких містяться заклинання, датовані 1 тисячоліттям до н. е. Саме звідти стали поширюватися вірування, що боротися з демонами та іншими потойбічними істотами можна словами–заклинаннями або молитвами", - пояснює він.

Вважається, що жінка-демон Ліліт з'явилася в Стародавній Месопотамії. Вона стала першою дружиною Адама. Однак відмовилася йому підкоритися і була вигнана з Раю.

Так, почали з'являтися легенди про те, що Ліліт – чисте втілення зла, метою якої було наводити страх і жах на людей. Вона руйнувала домашнє вогнище і завдавала шкоди навіть сильним чоловікам.

"Месопотамський демон Лилиту, чиє ім'я походить від шумерського слова "Лив", що означає "вітер" або "дух", є частиною тріади крилатих злих демонів із схожими на людину верхніми частинами тіла і пазуристими лапами вовка або лева замість ніг", - зазначає вчений.

Нагадаємо, страшні шабаші відьом можуть накликати прокляття, як захиститися.

Як повідомляв Знай. ua, боялися давні українці велику Мару.

Знай. ua писав, що як у Середньовіччя католицька церква почала знищувати кішок.