20 червня 1768-го гайдамацькі загони Максима Залізняка та Івана Ґонти почали вирішальний штурм Умані. Так розпочалась подія, яку назвуть "Уманською різаниною".
У 1768 році розпочалось велике повстання козаків-гайдамаків і українського селянства проти польської шляхти, назване Коліївщиною.
Тоді Умань належала магнатові Францішеку Потоцькому і вважалася великим торгівельним пунктом. Через Умань проходили торгові шляхи на Молдову та Османську імперію, вона була добре укріплена. Місто мало свою фортецю, яку природнім ровом оточувала річка Уманка.
Проти гайдамаків були виставлені частини польської регулярної армії, 300 драгунів, 1 тисяча надвірних козаків під командуванням польського полковника Обуха та сотників Івана Ґонти та Дашка. Також перед наступом повстанців на місто його посилили 800 жовнірів Барської конфедерації та 500 надвірних козаків сотника Уласенка.
Воєначальник Умані Рафал Младанович послав проти Залізняка найкращі козацькі загони на чолі з сотником Іваном Ґонтою. Проте він прорахувався – Ґонта перейшов на бік гайдамацького ватажка. З'єднані сили повстанців вирізали польський табір у Грековому лісі та пішли на Умань.
Повністю замінить ТЦК: які зміни чекають мобілізацію
Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть
Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити"
Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
На очах поляків, які спостерігали за всім з міських мурів, Ґонта і Залізняк виїхали перед повстанців і дружньо привітались. Младанович перелякався цього настільки, що не зміг віддавати накази. Захист Умані взяв на себе інженер Шафранський і капітан гарнізону Ленарт.
Повстанці швидко обложили місто. Ґонта з білою хоруговкою викликав Младановича на переговори, той погодився і наказав впустити Ґонту. Але польські старшини кинулися зі зброєю на сотника, щоб його вбити. Розпочалась боротьба. До відкритої брами вскочило більше повстанців, а за ними ввійшли й головні сили гайдамак.
Повстанці увірвались до міста і почали вбивати городян. Ґонта і Залізняк не можуть їх зупинити. За спогадами очевидців, усе місто перетворилось на криваву бійню.
"В Умані посесорів із жінками і дітьми та всякої іншої шляхти згинуло до 5 тисяч, а також жидів, що з'їхалися туди з інших міст і сіл, до 7 тисяч", - так описує ті події польський чиновник Квяткевіч у листі до Потоцького 28 червня 1768-го.
Багато поляків зберегли життя завдяки тому, що були знайомі з Ґонтою. Хоч сотник і ненавидів польське панування на Правобережжі, проте намагався врятувати жінок і дітей від жорстокої розправи.